Павло Чубинський: енергія душі та розуму

Павло Чубинський: енергія душі та розуму
(до 180-річчя від Дня народження)

  27 січня 2019 року минає 180 років від Дня народження великого сина України і визначного вченого, суспільно-громадського діяча, відомого етнографа, історика і фольклориста, поета і журналіста, мовознавця, юриста і соціолога, перекладача, статиста, режисера, актора, організатора перших недільних шкіл та першого прообразу Академії Наук України (Південно-Західного відділу Російського географічного товариства), автора національного гімну «Ще не вмерла України і Слава, і Воля».

Павло Платонович Чубинський народився 27 січня 1839 р. на хуторі Полтавської губернії, (що тепер входить до меж міста Бориспіль, Київська область), у небагатій дворянській сім'ї. 
   Ще змалку Павло починає захоплюватись географією, мріє про далекі подорожі. Після закінчення другої Київської гімназії вступає на юридичний факультет Петербурзького університету. Там знайомиться з Георгієм Семеновим Тянь-Шанським, який у свою чергу знайомить Чубинського з видатними географами Миколою Пржевальським та Миколою Миклухо–Маклаєм. 
   У студентські роки брав участь у діяльності петербурзької української громади. Був автором журналу "Основа", де познайомився з Тарасом Шевченком, Миколою Костомаровим. Після мітингу проти розправи над учасниками варшавської маніфестації Чубинського виключають з університету, і він деякий час живе на Чернігівщині, у селі Ропша. 1861 року захищає в Петербурзі дисертацію "Нариси народних юридичних звичаїв і понять з цивільного права Малоросії" й одержує вчений ступінь кандидата правознавства. 
   Повернувшись в Україну, впродовж 1861–1862 років пише статті для "Основи": "Значення могорича у договорі, господарські товариства, найм робітників", "Український спектакль у Чернігові", "Два слова про сільське училище", "Ярмарок у Борисполі", співпрацює з "Черниговским листком", де публікує матеріал "Декілька слів про значення казок, прислів'їв та пісень для криміналіста", та з "Киевскими губернскими ведомостями", в яких побачила світ його "Програма для вивчення народних юридичних звичаїв у Малоросії" (1862). 
   У цей час намагається відкрити безкоштовну сільську школу в Борисполі, але не добився дозволу влади. 1862 року в Києві кілька українофільських гуртків об'єдналися в Громаду, серед перших членів якої були Павло Чубинський, Володимир Антонович, Павло Житецький, Тадей Рильський тощо. Проти Громади невдовзі було заведено кримінальну справу, почалося слідство. У вересні того року в Золотоніському повіті поліція виявила прокламацію українською мовою "Усім добрим людям". Тієї осені 1862 року Павло Чубинський пише вірш "Ще не вмерла Україна", що став національним гімном українського народу. 
   20 жовтня шеф жандармів князь Долгоруков дає розпорядження вислати Чубинського "за вредное влияние на умы простолюдинов" (за українську діяльність) на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції. Туди ж висилають громадівця Петра Єфименка та його дружину, історика Олександру Єфименко. Через рік він оселяється в Архангельську, де працює слідчим, потім секретарем статистичного комітету, редактором губернської газети, чиновником з особливих доручень при губернаторі. За сім років заслання в Архангельську українець Чубинський зробив чимало для російської науки, зокрема написав дослідження про ярмарки в архангельському краї, про смертність на Архангельщині, про печорський край, торгівлю в північних губерніях Росії, дослідив юридичні звичаї в губернії тощо. 
   У 1869 р. дістає дозвіл про повернення до України й очолює етнографічно-статистичну експедицію Російського географічного товариства в Південно-Західному краї. 
   У 1873–1876 рр. – керував Південно-Західним відділом Російського географічного товариства. 
   У 1876 р. Чубинського було вислано з Києва із забороною проживати в малоросійських і столичних губерніях. За сприяння президії Російського географічного товaриства він дістає дозвіл проживати в Петербурзі. 
   У 1879 р. Чубинський тяжко захворів, його розбив параліч, і він до кінця життя був прикутий до ліжка. 
   Помер 26 січня 1884 р. Похований у Борисполі на Книшовому кладовищі. 
   Справу Павла Платоновича продовжили Головацький, Іванов, Рудченко, Грінченко, Манжура, Гнатюк, Франко, Яворницький, Новицький, Милорадович, Сумцов, Щербаківський, Біляшівський.

Бібліографічний огляд літератури

	Чубинський, П.  Казочка про бабусю і курчат ; Калачик ; Лисичка-кума ; Окрушки хліба : [казки] / П. Чубинський // Дзвінок з минулого : вірші, оповідання, казки, байки, загадки, приповідки : для мол. та сер. шк. віку / упоряд., передм. В. Лучука. – К., 1991. – С. 247–255. – (Рідній школі).   Павло Чубинський своє натхнення черпав у народній мудрості. Мораль його казок має повчальний характер: у народі ніколи не цінують людей, які живуть хитрощами, обманом, за чужий рахунок, як би не маскував свою підступність, а правда завжди стане відомою, і тоді шахраю не поздоровиться.     Ці казки містять багатий матеріал для вивчення матеріальної і духовної історії українського народу.
	Чубинський, П. Ще не вмерла Україна / Упоряд. та коментар Ф. Погребенника. – Київ: Обереги, 1991. – 14 с. Історико-біографічна стаття містить не тільки енциклопедичну довідку про видатного представника українського народу – Павла Чубинського, а й розкриває його роль у духовному розвої нації, його творчий доробок в ім’я духовного відродження і розбудови Української держави.     Для широкого кола читачів, яких цікавить постать П. Чубинського.
	Творець віщих слів : [про автора слів Державного Гімну України П. П. Чубинського] // Державний Гімн України : попул. іст. нарис / упоряд. : М. П. Линник, В. М. Пономаренко. – К., 2006. – С. 11–17.   Нарис знайомить читача з біографічними відомостями про Павла Платоновича Чубинського – автора слів Державного гімну України.
	Зубков, С. К., Карнацевич, В.Л., Хорошевський, А. Ю. Події, що  змінили Україну [Текст]. - Харків: Факт, 2013.-  С. 186-189 Анотація. До цієї книжки ввійшли нариси про події, що змінили історію України. Виникнення трипільської культури, заснування Києва та Львова, зародження Запорозької Січі, Переяславська рада, Полтавська битва, публікація «Енеїди» Котляревського, створення державного гімну України, бій під Крутами, Голодомор, аварія на Чорнобильській АЕС, введення в обіг гривні – це лише мала частка тем, що представлені у цьому виданні. Якби не було цих подій, історія України була б зовсім іншою. Якою – хто знає…
	Павло Чубинський  // Видатні постаті в історії України (ІХ–ХІХ ст.) : короткі біографічні нариси : історичні та художні портрети / В. І. Гусєв, В. П. Дрожжин, Ю. О. Калинцев [та ін.]. – К., 2002. – С. 290–292.   У нарисі наведено короткі біографічні відомості про Павла Платоновича Чубинського, стисло висвітлено суспільно-політичні погляди та його роль і місце в історичному розвитку нашої держави.     Його творчий доробок донині служить важливим підґрунтям розвитку вітчизняної наукової думки.
	Чубинський, П. Кищенське весілля  //Укл. Н. Жолуденко.- Київ, 1996.- 58 с. У збірці представлений весільний обряд, записаний в селі Кищенці Фастівського району.
	Чубинський, П. Ой на горі просо молотять, а у хаті косу золотять. //Укл. Н. Жолуденко.- Київ, 1996.- 38 с. Збірка знайомить із фрагментами весільних обрядів, записані від фольклорних колективів Київщини - лауреатів ІІІ обласного фольклорно-етнографічного огляду-конкурсу "Онуки полянські" імені П. П. Чубинського